Оденьте сердце в светлые одежды

By Irina Poltava 💙💛

Оденьте сердце в светлые одежды,

Что сотканы из тёплой доброты,

Чтоб нити были мягкими, как нежность,

И чистыми, как детские мечты.

Держите зонт над сердцем постоянно,

Чтоб злобу сквозь него не пропустить.

Чтоб, несмотря на ноющие раны,

Не разучились верить и любить…

Чтоб даже те дожди, что поливали

Недобрыми словами в жуткий час,

От лучиков сердечных чище стали,

И чтоб огонь воинственный погас.

И, важно, чтобы сердце не роптало

О том, что мир суровый и чужой,

А чтоб его собою обнимало,

С любовью, безусловной и большой…

И чтоб одежда та не износилась

С годами, и не стала чтоб мала,

Должна и благодарность быть, и милость.

Пусть сердце отдаёт лучи добра,

И никогда не требует награды,

Как солнце, что готово вечно греть.

Оденьте сердце в совести наряды,

Когда тоска, что нечего надеть…

By Yury Odesa💙💛

Серця вдягніть у світлі шати

Що зіткані з кохання і добра

Де ниточки - то колискова мати

А крій - легкий, немов дитяча гра

І парасолька хай над серцем буде

Щоб злобу крізь нього не пропустить

Щоб попри рани, біль, облуди

Не розучились вірить та любить

Щоб  ті дощі, що заливали

Несправедливістю чужих образ

Від променів сердечних заблищали

І щоб прийшов нарешті миру час.

І мудре серце щоб не нарікало

Який суворий і холодний світ.

Натомість світ цей обійняло

Даруючи всім промені свої

І щоб оці безцінні шати

Не знОсились й не стали замалі

Потрібно завжди пам'ятати

Про вдячність як відлуння всіх молитв.

Не треба серцю нагороди

Як сонцю, яке сяє повсякчас

Вдягніться в совість, скиньте гордість

Це личить кожному із нас

АБО ?

Не треба серцю нагороди

Як сонцю, яке сяє кожну мить

Вдягніться в совість, скиньте гордість,

Коли вам сумно, що нема чого носить